|
Університет, як навчальний заклад, бере свій початок з Вищих кооперативних інструкторських курсів, що функціонували при Центральному Українському кооперативному комітеті з осені 1917 року. На базі цих курсів у січні 1920 року за ініціативою професора М.І.Тугана-Барановського був створений Український кооперативний інститут.
16 листопада 1920 року Київським управлінням вищих навчальних закладів було видано наказ про приєднання Кооперативного інституту до Київського інституту народного господарства на правах кооперативного факультету. У 1922 році від Київського інституту народного господарства було відокремлено Київський кооперативний технікум. Навчання у технікумі здійснювалося за навчальними планами і програмами економічного ВНЗ. Готувались кадри з вищою освітою для кооперації. У вересні 1920 року Рада Народних Комісарів визнала за необхідне перетворити Кооперативний технікум на Кооперативний інститут імені В.Я.Чубаря. У такому вигляді він проіснував до 1934 року, коли завершився так званий "київський період" ВНЗ.
"Харківський етап" формувався таким чином. Згідно з рішенням уряду УРСР на базі торговельного факультету Харківського інституту народного господарства ім.К.Маркса було створено два інститути: Харківський інститут обміну та розподілу та Харківський планово-економічний інститут споживчої кооперації.
Харківський інститут обміну і розподілу двічі перейменовувався відповідно до зміни найменування й завдань наркомату, у віданні якого він знаходився: у 1932 році - в Інститут постачання, в 1934 році - в Український інститут державної торгівлі.
Харківський плановий інститут споживчої кооперації у 1933-1934 навчальному році об'єднався з Київським кооперативним інститутом з місцем перебування у місті Харкові і був перейменований в Український інститут споживчої кооперації на початку 1935-1936 навчального року. У названий інститут влилися Воронезький кооперативний інститут та Ворошиловградський інститут інженерів громадського харчування.
Однак існування у Харкові двох однорідних і невеликих інститутів себе не виправдало. Тому у 1935-1936 навчальному році, згідно з рішенням уряду, існуючі окремо Український інститут державної торгівлі та Харківський інститут споживчої кооперації були об'єднані й на їх базі створено Український інститут радянської торгівлі (перейменований у 1940 році у Харківський інститут радянської торгівлі).
З початком Великої Вітчизняної війни заняття в інституті тимчасово припинилися, а будівлю було віддано під госпіталь. Під час окупації інститут був розграбований, а його приміщення знищені при бомбардуваннях. Після звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників у 1943 році навчання у Харківському інституті радянської торгівлі поновилося.
У червні 1959 року Рада Міністрів України прийняла постанову про переведення інституту з міста Харкова у місто Сталіно та перейменування його у Сталінський інститут радянської торгівлі. Необхідність прийняття такого рішення уряду була викликана об'єктивною потребою Донбасу у створенні нових навчальних закладів.
Збільшити
Після того як місто Сталіно було перейменоване у місто Донецьк, інститут також змінив свою назву і став називатися Донецький інститут радянської торгівлі. Так розпочався його "донецький період".
Починаючи з 1960 року Донецький торговельний інститут активно відкриває свої філії у багатьох містах України (Сімферополь, Керч, Харків, Київ, Одеса, Львів, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ).
Згодом на базі цих філій були створені Київський торгово-економічний університет, Харківська академія технології та організації харчування, Криворізький інститут народного господарства, Керчинський інститут рибного господарства.
У 1992 році Донецький інститут радянської торгівлі змінив назву на Донецький державний комерційний інститут, а у 1998 році на підставі рішення Державної акредитаційної комісії і постанови Кабінету Міністрів України ВНЗ отримав найвищий четвертий рівень акредитації та статус університету.
Сьогодні Донецький державний університет економіки і торгівлі - це провідний торгово-економічний ВНЗ України. Зусилля професорсько-викладацького колективу університету спрямовані на постійне поновлення змісту та методів навчання, створення гнучкої системи підготовки спеціалістів для економіки України. За роки свого існування університет підготував біля 70 тис. cпеціалістів для економіки в цілому, торгівлі та громадського харчування зокрема. Внаслідок своєї плідної діяльності ДонДУЕТ перетворився у навчально-науковий центр економічної освіти, відомий своїми досягненнями далеко за межами України
|
