Статьи

Уявіть ситуацію: до студента-незнайки, який за хабарі здобув диплом хірурга, на операцію потрапляє його викладач-хабарник. Уже сьогодні це - цілком реальна картина для України. Освіту купують оптом. Продають оцінки, знання, дипломи, посвідчення... І справа, можливо, не в попиті, а в існуючій системі, яка набула загрозливих масштабів для майбутнього України.

11 мільйонів гривень - стільки щороку віддають на хабарі при вступі до вищих навчальних закладів в Україні. Цьогоріч держава серйозно почала відбивати охоту від поганої звички купувати знання. В усіх вишах введено систему незалежного тестування знань. Воно замінить випускні екзамени в школах, а вищі навчальні заклади прийматимуть абітурієнтів за результатами тестування.

Його доцільність покаже час. А поки на Заході - платять гроші аби отримати знання... У цьому сенсі, як ви розумієте, Україна - не Європа. Тут стати дипломованим доцентом-професором можна прямо на базарі. Журналісти "Подробиць тижня" потайки в цьому переконалися. Як перетворитися на мудрого за лічені хвилини? Матеріал Наталі Ковальової.

Останній місяць Ігоря Леонідовича рідні майже не бачать. На ньому ж відповідальність за проведення тестів в українських школах. Iгор Лікарчук - директор центру з гучною назвою "Оцінювання якості освіти". Ці зйомки ми проводили близько опiвночі. Робота тут у розпалі - треба ще запломбувати кількасОт контейнерів. У цих прозорих скринях - запитання до тестів. Система захисту інформації - наче на президентських виборах.

Iгор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти

- Всі пломби мають ідентифікаційний номер. Раз, два третя і четверта. Щоб не можна з будь-якого місця підняти кришку і дістати те, що комусь потрібно.

Усі, хто працює в центрі, підписали договір, згідно з яким найближчі три роки ніхто з їхніх рідних не складатиме тести. Окрім того, за кожним тут слідкує відеокамера.

- Дуже мало людей в Україні знає, що там є. Дуже мало. А ви знаєтеі Я знаю.

З прихованою камерою ми спробуємо пошукати ці оригінальні тести на столичному книжковому ринку. Тут часто можна купити "унікальні" речі. Якщо тести і продаються, то напевно з-під прилавку:

- Те, кто будут на самом деле - это знает один бог. Их на рынке нету.

Ми шукали оригінальні тести, а нам запропонували купити готовий диплом будь-якого вузу України. В інтернеті - купа сайтів, де пропонують цей товар. Треба лише заповнити анкету. Тут можна почитати, в яку суму вам обiйдеться "навчання" в університетах. Iз натяком - гроші і час можна заощадити. Спробуємо телефоном зробити замовлення.

Телефонна розмова:

- Меня интересует юридический факультет университета Шевченко.
- А какого года окончания?
- 2001- 2002.
- Без проблем. Но это пластиковые карты. Это 800 долларов. Без проблем.
- Какие сроки?
- ну максимум два дня. Внешне это те же самые оригинальные бланки. Все один к одному. Никак не отличается.

Нам обіцяють показати зразки цих дипломів, що коштують 800 доларів. Зустрічаємося в кафе біля метро. Ось листок з оцінками, який додається до диплома - з круглою печаткою Міністерства освіти. Начебто, ці дипломи друкують на тому самому комбінаті, де і оригінальні зразки.

Юлій Федоровський, колишній викладач історії:

- Вермишель мне в и тюрьме надоела...

Картопля варена, смажена, в мундирах. Тепер - це головна страва в раціоні луганського історика Юлія Федоровського. Одинадцять місяців він відсидів у слідчому ізоляторі. Його звинуватили в хабарництві. Сума хабаря - 145 гривень. Засудили на два роки умовно.

Юлій Федоровський, колишній викладач історії:

- А что? А ничего не происходит. Работы нет. Пытался устроится дворником - не получалось. Питался устроится строжем не получилось. До этого еще раз курьером. Уже возраст не тот. А мне почти 40 дет. Кому нужен 40 летний мужик без специальности?

За вироком суду Юлію Федоровському заборонено викладати. Iнститут, де спіймали на хабарі, він тепер намагається оминати. Це тільки для нас погодився сюди прийти. Після його арешту жоден з колег навіть не поцікавився, як він тепер живе. Ті студенти, які давали хабаря, напевно, вчаться на другому курсі.

Юлій Федоровський, колишній викладач історії:

- Подошли несколько "хвостовиков", трое. И стали умолять, упрашивать: у нас сдать головой не получается, хотим сдать зачет, помощь кафедре. Стали предлагать деньги. Много в зачетки складывали. Просто из в рук руки. Да нет суммы маленькие, 30-35. А я проявил недопустимую мягкость на своем уровне. Согласился принять. Как выяснилось, все было заранее подсторено. Через секунду влетела группа граждан в штатском, и объявили, что производится задержание.

Разом із Юлієм затримали його колегу - молодого викладача. Після того, як його випустили із СіЗО, покінчив життя самогубством. Але в міліцейському звіті про боротьбу з корупцією в освіті тепер з'явилося ще дві галочки.

Мрії Катерини цілком земні - вона хоче вступити на економічний факультет одного престижного інституту. У неї немає багатих родичів. Але вчиться на "відмінно". Заяву на тести написала, щоб перевірити власні знання. Сумнівається, що це допоможе вступити.

Катерина Сліпченко, випускниця ліцею:

- Не, в престижные вузы не берут. Они сказали: вы там сдаете, а потом нам еще. Ну вот, я узнавала за Торгово-экономический. Так сказал, вы должны еще раз у нас сдавать. Их тоже можно понять - принимать по этим тестам...

Ось улюблений вуз української золотої молоді - Iнститут міжнародних відносин. Результати тестів тут будуть брати до уваги. Але все одно доведеться здавати принаймні один профільний екзамен, наприклад, англійську.

Віктор Федорович Колесник цього року - важлива особа у приймальній комісії Національного університету імені Шевченка. Він голова секретаріату. Буде наполягати, щоб тест з історії взагалі зараховували частково. Бо там неповний курс. Скільки балів треба набрати на тестах, щоб пройти конкурс, теж іще не відомо.

Віктор Колесник, голова секретаріату приймальної комісії КНУ ім. Шевченка:

- Ну, як буду бачити, який буде конкурс наперед, який буде прохідний бал... Це можна говорити, як закінчиться вступна компанія. Гадать, скільки балів... Ми можем тут з вами гадать.

Перевіряти вже заповнені тести будуть тут, у Центрі оцінювання якості освіти. Це робитиме спеціальна комп'ютерна програма. Iгор Лікарчук, директор центру, знайомий мало не з усіма ректорами українських вишів. Деякі йому чесно кажуть - не в захваті від ідеї тестування.

Iгор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти:

- В цьому штрих-коді - пункт тестування, предмет, номер місця. Але його розпізнати без комп'ютера неможливо. А саму комп'ютерну програму не можливо втрутитися

У сумочці Катерини - тільки паспорт та запрошення до тестів. Цього року їх складають за бажанням. А вже дві тисячі восьмого такі іспити стануть обов'язковими. У цих тестах, які запровадили, щоб боротися з корупцією, є одне символічне завдання: поясніть фразеологізм "честь мундира". Деякі випускники після іспиту зізналися, що так і не змогли написати, що ж це таке.